музика та слова Тараса Петриненка
Пробач мене, прости за спалені мости,
Що так мене й не дочекалась ти.
Нічний самотній сад засипав листопад -
Тепер дороги не знайду назад.
А в пам’яті моїй, як невгамовний біль,
Благальний і прощальний погляд твій.
У мареві безсонь так мерехтить вогонь,
Мов світлячок в пітьмі моїх долонь.
В моєму вічному полоні
Ти - світлячок в моїх долонях.
У відчаю на дні він не погасне, ні,
Та на світанку зникне вдалині.
Струмок нічних думок, хвилини б’ють в висок
І десь під склом стікають, як пісок.
А промінь сонця враз, навік розлучить нас,
Могутній і безжалісний, мов час.
В моєму вічному полоні
Ти - світлячок в моїх долонях.
У відчаю на дні він не погасне, ні,
Та на світанку зникне вдалині.
В моєму вічному полоні
Ти - світлячок в моїх долонях.
У відчаю на дні він не погасне, ні,
Та на світанку зникне вдалині.
Пробач мене, прости за спалені мости,
Що так мене й не дочекалась ти...
music and words by Taras Petrinenko
Forgive me, sorry for the burned bridges
What did not you expect me to do?
Night lonely garden fell asleep in November -
Now I will not find the roads back.
And in my memory, like an irrepressible pain,
Your pretense and farewell look.
In a ghost, insomnia shimmers fire,
Like a firefly in the darkness of my palms.
In my eternal captivity
You are a firefighter in my palms.
In despair at the bottom he will not go out, no,
But at dawn it will disappear in the distance.
A whirl of night-time thoughts, minutes of beating in the temple
And somewhere under the glass flow like sand.
A ray of the sun instantly, forever separate us
Mighty and ruthless, like an hour.
In my eternal captivity
You are a firefighter in my palms.
In despair at the bottom he will not go out, no,
But at dawn it will disappear in the distance.
In my eternal captivity
You are a firefighter in my palms.
In despair at the bottom he will not go out, no,
But at dawn it will disappear in the distance.
Forgive me, sorry for the burned bridges
What did not you expect me to do ...