Двоє несамовито, двоє задихано
Завчили одне одного напам'ять,
Як хрестоматійні вірші
І, навіть, пісок та трава тепер безсилі
Створити їм ілюзії таємності
І не можуть врятувати їх
Двоє несамовитих жаркого полудня
Мовчки сидять у кімнаті
Думають про Єдиного,
Хто міг би їм принести порятунок
Думають про сніг
Який міг би їх надовго закидати
Чути знадвору шелест піску
Чути знадвору шелест трави
Чути знадвору голос продавця морозива
Чути знадвору шелест піску
Two are fierce, two are choked
Have earned one another by heart
As a textbook poem
And, even sand and grass are now powerless
Create them an illusion of secrecy
And they can not save them
Two amusing hot noons
Silently sitting in the room
Thinking about the One
Who could bring them salvation
Thinking about the snow
Who could have thrown them for a long time
To hear the rustling of the sand
To hear the grass rustle
To hear the voice of the seller of the ice cream
To hear the rustling of the sand