Чуєш… Ти чекай мене! Присвята родинам українських військових
Чуєш…
Ти чекай мене,
Над усе чекай,
Коли смуток огорне,
Жовтий дощ стіка…
І в спекотну каламуть,
В заметіль, у сніг
Коли інших вже не ждуть
Вже й забувши їх…
І коли листів нема
Із далечини
Інші вже не ждуть дарма,
Стомлені вони…
Повернуся, тільки жди
І не зич добра.
Тим, хто каже «Далі йди»,
Вже забуть пора…
Хай повірять мати й син,
Що нема мене.
Друзі втішаться отим
«Було й промине»…
Сядуть в коло при вогні
І ковтнуть вина
На помин душі. Та ні,
Ти чекай одна.
Ти чеканням повернеш
Із смертельних лав.
«Поталанило. Еге ж!» -
Скаже, хто не ждав.
Не дано збагнути їм
В літо вогняне,
Як чеканням ти своїм
Вберегла мене.
Як вцілів я, вижив як
Знаємо без слів.
Просто ти чекала так,
Як ніхто не вмів.
Hear ... You wait for me! Dedication to the families of the Ukrainian military
Hear ...
You wait me
Wait for everything
When sorrow will turn around
Yellow rain drain ...
And in a hot fog
In the snowstorm, in the snow
When others do not wait
Already forgetting them ...
And when there are no letters
From the distance
Others no longer wait for nothing
They are tired ...
I'll be back, just wait
And not a good luck.
To those who say "Go Next",
Already forget time ...
Let mother and son believe
What is not me
Friends are comforted by this
"It was and was gone" ...
Sit in the circle at the fire
And swallow the wine
At the heart of mind. Oh no,
You are waiting alone.
You're back in waiting
From deadly rocks.
"It's tantalized. Yeah! "-
Say who did not wait.
It is not allowed to comprehend them
In the summer, the fire
As you wait for yours
Kept me alive
How I survived, I survived as
We know without words.
Just waiting for you
How nobody could.