А вже років двісті, як козак в неволі,
Понад Дніпром ходить, викликає долю,
Гей, вийди, доле, із води,
визволь мене, серденько, із біди. (2)
Ой рада б я вийти – та й сама в неволі,
Гей, гей, й у неволі, у ярмі,
під турецьким караулом у тюрмі. (2)
Ой пане Богдане, нерозумний сину,
Занапастив військо, ще й свою країну,
Гей, гей, занапастив, звоював,
у голові розуму мало мав. (2)
А воли у плузі, а козак за плугом
А вітер у полі розмовляє з лугом
Гей, гей, йди козаче, бери ніж,
де побачиш вороженька та заріж. (2)
А уже лет двести , как казак в неволе ,
Над Днепром ходит , вызывает судьбу ,
Эй , выйди , судьба , из воды ,
избавь меня , милая , с беды. (2)
Ой рада бы я выйти - и сама в неволе ,
Эй , эй, и в неволе , в ярме ,
под турецким караулом в тюрьме. (2)
Ой пан Богдан , неразумный сын,
Погубил войско , еще и свою страну ,
Эй , эй, погубил , звоював ,
в голове ума мало было. (2)
А волы в плуге , а казак за плугом
А ветер в поле беседует с щелочью
Эй , эй, иди казак, бери нож,
где увидишь вороженьки и зарежь . (2)