Нам цілу ніч соловейко наспівував
Ночі здавалось не буде кінця
Грона духмяні акації білої
Нам до світанку п"янили серця.
Сад був умитий весняними зливами
Доли стояли у темній воді
Боже, наївні були ми щасливими
Юні до болю були ми тоді.
Роки промчали зробивши нас сивими
Де чистота пелюсток тих живих?
Тільки зима заметілями білими
Знов, як колись промовляє про них.
В час, коли вітер лютує завією,
Знов, як колись зачаровуюсь я
Грона духмяні акації білої,
Ви неповторні, як юність моя.
We were nightingale all night long
The night seemed to be over
Bunch of scented acacia white
It dawned on us at dawn.
The garden was washed by spring showers
Fates stood in the dark water
God, we were happy to be naive
June to pain we were then.
The years went by making us gray
Where is the purity of the petals of those alive?
Only winter snowstorms are white
Again, as he once spoke of them.
At a time when the wind is raging,
Again, how once I am fascinated
Bunch of scented acacia white,
You are unique as my youth.