Він спитає у долі сам – скільки буде жити так?
Насліпо блукати парками, де давно нікого вже нема..
Постійно бути сам один, серед друзів і близьких,
Дивитися довкола і не бачити, що ти стоїш поза життям…
Приспів:
Ввесь наш час мимо нас пролітає все життя..
…і ми не хочем йти назад.
Якби хтось не сказав, що повітря вже нема..
…ми так би й існували до кінця…
Розглядаю тебе крізь закриті пальці,
непомітно тобі дивлюся у слід.
Все найкраще, що я тільки бачив,
зосередилось в тобі.
Я не хочу відривати погляд,
та існує щось слабке в моїй душі.
Я співаю свою пісню збоку,
хоч і мрію, щоб її почула ти!
Vіn Spita at Doli himself - skіlki bude zhiti so?
Naslіpu blocati parks
Postiyno buty himself alone, mid-drusen and close,
Divine dovcola і not bachiti, just a hundred по posture of life ...
Prispiv:
All of our time past us prolits all life ..
... i don't want to go back.
Yakbi didn’t say without saying
... eh so bi th іsnuvali to kintsya ...
Rozgladayu you krіz zakritі fingers,
nepomіtno toby marvel at next.
All the best you can do,
in the future.
I do not want to watch,
That is the reason for slacka in my soul.
I spyvat my psnyu zboku,
Want i mrіyu, schob її pochula ty!