Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно зима, зима
Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори - там ніхто не знав, де він
Холодний вітер тільки на дорозі став
І так мені сказав, так він сказав
Приспів:
Не треба було йти далеко
Не треба було йти так довго
Земля, де бігав ти маленьким,
Є твоїм домом
Я не послухав вітру і спустився з гір
Прийшов спитати в моря - може знає про мій дім
Та тільки засміялись хвилі з моїх слів
І десь далеко було чути їх нехитрий спів
Приспів
Ходив я довго - всіх кругом за дім питав
А з неба сніг, а з неба вже моя зима
Старий місяць головою закивав
І так мені сказав так сказав
Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як стрість, накрив примітивний світ...
The winters from the sky dropped snow on us
So quietly, as old age, he covered the primitive world
So quietly, as old age, winter, winter, winter came
Insidious, like old age, winter, winter, winter came
So sad winter, winter
One day I went to look for a home
Climbed high into the mountains - there nobody knew where he was
Cold wind only on the road has become
And he told me so, he said
Chorus:
We did not have to go far
It was not necessary to go so long
The land where you ran a little
Is your home
I did not listen to the wind and descended from the mountains
I came to ask at the seaside - maybe I know about my house
But only laughed the waves from my words
And somewhere far away they could hear their simple singing
Chorus
I walked for a long time - I was asking everyone around for a house
And from the sky snow, and from the sky is my winter
The old moon shook his head
And so he said that to me
The winters from the sky dropped snow on us
So quietly, like a snag, covered the primitive world ...