Я вже давно забула,
як позіхало світило,
Як кутало круглі плечі
в пухнасту ковдру ночі...
Де літо моє далеке – вранці
по воду ходило,
Шо в відрах срібно – рожевих
ще й досі мені хлюпоче...
Та все перекреслили ранки
червоно-вогненим списом.
Спалили високу шоглу,
об скелі розбили човен...
Та в мене – кленовий листочок,
і знову мені не спиться,
І вже лопотять вітрила,
і пахощів груди повні!
I have long forgotten
how the light shook
How were the round shoulders?
in the fluffy blanket of the night ...
Where is my summer far away - in the morning
walked along the water
Sho in buckets of silver-pink
still still clinging to me ...
But they all crossed the wound
red-fired spear.
Blazed a high shaglet
on the rock broke the boat ...
But I have a maple leaf
and again I will not sleep
And they already sail the sails
and the fragrances of the chest are full!