"Ой засвіти, місяченьку, та на той перелаз.
Вийди, вийди, дівчинонько, та до мене хоч раз"
"Ой не вийду, козаченьку, нехай же друга йде,
Бо в вишневому садочку на мене другий жде".
А козак не йшов до хати, лишився у саду.
Чув він, чув він, як присягалась дівчина другому.
Де орали хлопці ниву, виорали ярмо.
"Заплати мені, дівчино, що я ходив дармо".
"А я тобі, козаченьку, платила, платила.
Цілував моє личенько, я й не боронила
То при сонці, то при зірці, то при місяченьку,
А тепер ми у розлуці, любий козаченьку".
"Oh, light up, little moon, and on that climb.
Come out, come out, little girl, and come to me at least once. "
"Oh, I will not go out, Cossack, let a friend go,
Because in the cherry orchard another is waiting for me. "
And the Cossack did not go to the house, stayed in the garden.
He heard, he heard the girl swearing to another.
Where the boys plowed the field, they plowed the yoke.
"Pay me, girl, that I went in vain."
"And I paid you, Cossack, paid.
He kissed my face, I did not defend
Then at the sun, then at the star, then at the moon,
And now we are separated, dear Cossack. "