Lyrics Сашка Солодкий - Сонячна зима
Views
27
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Сашка Солодкий - Сонячна зима, and also a translation of a song with a video or clip.
Буває таке коли втрачаєш над серцем контроль,
Емоції грають роль, а ти вже не той,
Реальність знову і знову втрачає свої кордони,
Все пливе перед очами, надія на краще вже тоне,
Діставайте жетони, моє життя - це метро,
Я приїхав на кінцеву, мені тепер все одно,
Бо мої рани не загояться рано, дістало,
Займіть місця в залі, я починаю виставу виставу,
Бо час настав, і я заставу вніс за себе вже свою.
Я думав все в моїх руках, я думав я будую долю,
Напевно, так і є, але не все мені під силу,
Надія сліпа, розчарування підступно б'є з тилу.
Для когось це сміх, для когось це жарти,
А хтось повторює: страждань це моїх, певно, не варто,
І зняли варту, вхід до мрії вже, напевно, вільний,
Та це лише обман, міраж уваги зовсім не гідний...
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Двадцять морозу і сліпучий сонця промінь,
Це сонячна зима, а у душі емоцій повінь,
Зрівняти все під нуль це мій, мабуть, єдиний вихід,
Забути, забити, вести себе ... тихо,
Видалити пам'ять, стерти щастя моменти,
Брехати всім відверто, все приховувати в собі вперто,
Ховати в собі намертво, що бачив я у снах,
Вбивати сподівання, пити чай по-вечорах,
Вхід зачинено, висить замок, дорогу перекрито,
Замело снігом шляхи, а на екрані йдуть титри,
І хепі-енд тепер не в моді, на щоці скупа сльоза,
Вклались в голові сьогодні всі слова, що я казав,
Я не знаю як буде далі, сподіваюсь на краще,
Тікаю подалі від себе, бо реальність інакша,
Та, на жаль, не наша. На жаль, не моя,
Віра, надія, любов - сенс мого життя.
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Емоції грають роль, а ти вже не той,
Реальність знову і знову втрачає свої кордони,
Все пливе перед очами, надія на краще вже тоне,
Діставайте жетони, моє життя - це метро,
Я приїхав на кінцеву, мені тепер все одно,
Бо мої рани не загояться рано, дістало,
Займіть місця в залі, я починаю виставу виставу,
Бо час настав, і я заставу вніс за себе вже свою.
Я думав все в моїх руках, я думав я будую долю,
Напевно, так і є, але не все мені під силу,
Надія сліпа, розчарування підступно б'є з тилу.
Для когось це сміх, для когось це жарти,
А хтось повторює: страждань це моїх, певно, не варто,
І зняли варту, вхід до мрії вже, напевно, вільний,
Та це лише обман, міраж уваги зовсім не гідний...
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Двадцять морозу і сліпучий сонця промінь,
Це сонячна зима, а у душі емоцій повінь,
Зрівняти все під нуль це мій, мабуть, єдиний вихід,
Забути, забити, вести себе ... тихо,
Видалити пам'ять, стерти щастя моменти,
Брехати всім відверто, все приховувати в собі вперто,
Ховати в собі намертво, що бачив я у снах,
Вбивати сподівання, пити чай по-вечорах,
Вхід зачинено, висить замок, дорогу перекрито,
Замело снігом шляхи, а на екрані йдуть титри,
І хепі-енд тепер не в моді, на щоці скупа сльоза,
Вклались в голові сьогодні всі слова, що я казав,
Я не знаю як буде далі, сподіваюсь на краще,
Тікаю подалі від себе, бо реальність інакша,
Та, на жаль, не наша. На жаль, не моя,
Віра, надія, любов - сенс мого життя.
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Бывает такое когда теряешь над сердцем контроль,
Эмоции играют роль, а ты уже не тот,
Реальность снова и снова теряет свои границы,
Все плывет перед глазами, надежда на лучшее уже тонет,
Доставайте жетоны, моя жизнь - это метро,
Я приехал на конечную, мне теперь все равно,
Потому что мои раны не заживут рано, достало,
Займите места в зале, я начинаю спектакль спектакль,
Потому что время настало, и я залог внес за себя уже свою.
Я думал все в моих руках, я думал я строю судьбу,
Наверное, так и есть, но не все в моих силах,
Надежда слепая, разочарование коварно бьет с тыла.
Для кого-то это смех, для кого-то это шутки,
А кто-то повторяет: страданий это моих, наверное, не стоит,
И сняли стражу, вход в мечты уже, наверное, свободный,
Но это лишь обман, мираж внимания совсем не достоин ...
Припев (2 раза):
Давай, спали прошлое, давай забудь все,
В этот раз не будет отмазок быстро все пройдет,
Я не боюсь, ты знай, я не впадаю в отчаяние, потому что
Мой холод - это мой покой, мой финал драматический.
Двадцать мороза и ослепительный солнца луч,
Это солнечная зима, а в душе эмоций наводнение,
Сравнить все под ноль это мой, пожалуй, единственный выход,
Забыть, забить, вести себя ... тихо,
Удалить память, стереть счастья моменты,
Врать всем откровенно, все скрывать в себе упорно,
Прятать в себе намертво, что видел во сне,
Убивать надежду, пить чай по-вечерам,
Вход закрыт, висит замок, дорога перекрыта,
Замело снегом дороги, а на экране идут титры,
И хеппи-энд теперь не в моде, на щеке скупая слеза,
Уложились в голове сегодня все слова, я говорил,
Я не знаю как будет дальше, надеюсь на лучшее,
Бегу подальше от себя, потому что реальность иная,
Но, к сожалению, не наша. К сожалению, не моя,
Вера, надежда, любовь - смысл моей жизни.
Припев (2 раза):
Давай, спали прошлое, давай забудь все,
В этот раз не будет отмазок быстро все пройдет,
Я не боюсь, ты знай, я не впадаю в отчаяние, потому что
Мой холод - это мой покой, мой финал драматический.
Эмоции играют роль, а ты уже не тот,
Реальность снова и снова теряет свои границы,
Все плывет перед глазами, надежда на лучшее уже тонет,
Доставайте жетоны, моя жизнь - это метро,
Я приехал на конечную, мне теперь все равно,
Потому что мои раны не заживут рано, достало,
Займите места в зале, я начинаю спектакль спектакль,
Потому что время настало, и я залог внес за себя уже свою.
Я думал все в моих руках, я думал я строю судьбу,
Наверное, так и есть, но не все в моих силах,
Надежда слепая, разочарование коварно бьет с тыла.
Для кого-то это смех, для кого-то это шутки,
А кто-то повторяет: страданий это моих, наверное, не стоит,
И сняли стражу, вход в мечты уже, наверное, свободный,
Но это лишь обман, мираж внимания совсем не достоин ...
Припев (2 раза):
Давай, спали прошлое, давай забудь все,
В этот раз не будет отмазок быстро все пройдет,
Я не боюсь, ты знай, я не впадаю в отчаяние, потому что
Мой холод - это мой покой, мой финал драматический.
Двадцать мороза и ослепительный солнца луч,
Это солнечная зима, а в душе эмоций наводнение,
Сравнить все под ноль это мой, пожалуй, единственный выход,
Забыть, забить, вести себя ... тихо,
Удалить память, стереть счастья моменты,
Врать всем откровенно, все скрывать в себе упорно,
Прятать в себе намертво, что видел во сне,
Убивать надежду, пить чай по-вечерам,
Вход закрыт, висит замок, дорога перекрыта,
Замело снегом дороги, а на экране идут титры,
И хеппи-энд теперь не в моде, на щеке скупая слеза,
Уложились в голове сегодня все слова, я говорил,
Я не знаю как будет дальше, надеюсь на лучшее,
Бегу подальше от себя, потому что реальность иная,
Но, к сожалению, не наша. К сожалению, не моя,
Вера, надежда, любовь - смысл моей жизни.
Припев (2 раза):
Давай, спали прошлое, давай забудь все,
В этот раз не будет отмазок быстро все пройдет,
Я не боюсь, ты знай, я не впадаю в отчаяние, потому что
Мой холод - это мой покой, мой финал драматический.