Lyrics Пошепки - Кафешка
Views
76
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Пошепки - Кафешка, and also a translation of a song with a video or clip.
Наша кафешка на розі давно пуста і закрита,
Отак буває ненароком: зима серед літа,
Снігом залиє вулиці, сховавши від бруду
І ти забудеш, забудеш, забудеш, забудеш.
Твої улюблені квіти під снігом зів'януть
I вже, напевно, не працює старенька кав'ярня.
Як ми зустрілись вперше, ти вже не згадаєш
І ти зникаєш, зникаєш, зникаєш, зникаєш.
Цей вальс танцюють двоє, мене тут бракує
І я до когось говорю, але мене не чують.
Слова такі солодкі: обіцянки і мрії,
Та після цього я нікому тепер не повірю.
Тут дим втікає під стелю, а попіл на землю,
Твої малюнки пастеллю - мої мрії про тебе.
Попіл минулого літа розлетиться під вітром
І я не знаю в цьому світі, де себе подіти.
В грудях пече і ліки мене не врятують.
Як я залишусь сам, ти, на жаль, не відчуєш.
Словами не сказати і немає причини
І не дізнатись, хто залишиться у всьому винен.
Нам не буває легко, всі міражі зникають
І найдорожчі квіти під сонцем зів'януть.
Холодні зими гріють своїми кострами,
Щоб зберегти в чужих серцях заблукавшe кохання.,
Я шукаю лице серед тисяч прохожих,
Надворі йдуть дощі тут паршива погода.
Я відсилаю листи в камін без адресата,
А телефоном я не знаю, що тобі сказати.
Просто загублю ключі, не повернусь додому.
І хай везе у невідомість випадковий поїзд
Туди де сніг весною, а влітку відлига,
В єдине місце, де я справді залишусь щасливим.
Отак буває ненароком: зима серед літа,
Снігом залиє вулиці, сховавши від бруду
І ти забудеш, забудеш, забудеш, забудеш.
Твої улюблені квіти під снігом зів'януть
I вже, напевно, не працює старенька кав'ярня.
Як ми зустрілись вперше, ти вже не згадаєш
І ти зникаєш, зникаєш, зникаєш, зникаєш.
Цей вальс танцюють двоє, мене тут бракує
І я до когось говорю, але мене не чують.
Слова такі солодкі: обіцянки і мрії,
Та після цього я нікому тепер не повірю.
Тут дим втікає під стелю, а попіл на землю,
Твої малюнки пастеллю - мої мрії про тебе.
Попіл минулого літа розлетиться під вітром
І я не знаю в цьому світі, де себе подіти.
В грудях пече і ліки мене не врятують.
Як я залишусь сам, ти, на жаль, не відчуєш.
Словами не сказати і немає причини
І не дізнатись, хто залишиться у всьому винен.
Нам не буває легко, всі міражі зникають
І найдорожчі квіти під сонцем зів'януть.
Холодні зими гріють своїми кострами,
Щоб зберегти в чужих серцях заблукавшe кохання.,
Я шукаю лице серед тисяч прохожих,
Надворі йдуть дощі тут паршива погода.
Я відсилаю листи в камін без адресата,
А телефоном я не знаю, що тобі сказати.
Просто загублю ключі, не повернусь додому.
І хай везе у невідомість випадковий поїзд
Туди де сніг весною, а влітку відлига,
В єдине місце, де я справді залишусь щасливим.
Our cafe on the corner has long been empty and closed,
This is by accident: winter in the summer,
Snow streams, hiding from dirt
And you will forget, forget, forget, forget.
Your favorite flowers under the snow will fade
I already, probably, does not work an old coffee shop.
As we met for the first time, you no longer remember
And you disappear, disappear, disappear, disappear.
This waltz dance two, I'm missing here
And I speak to someone, but I can not hear.
The words are so sweet: promises and dreams,
But then I do not believe anybody now.
Here the smoke escapes under the ceiling, and the ashes on the ground,
Your pastel pictures are my dreams about you.
The last year's ashes flutter under the wind
And I do not know in this world where to go.
Burns in the chest and the medicine will not save me.
How will I stay myself, unfortunately, you will not feel.
There is no reason to say words
And do not find out who is left to blame for everything.
We are not easy, all mirages disappear
And the most expensive flowers under the sun fade.
Cold winters are heated by their fires
To save in strange hearts lost love.,
I am looking for a face among thousands of passersby,
The weather is raining in the open air.
I send letters to the fireplace without the addressee
And by phone I do not know what to say to you.
Just lose the keys, I will not go back home.
And let the unknown train carry an occasional train
There, where snow is in the spring, and in the summer of thaw,
In the only place where I truly will be happy.
This is by accident: winter in the summer,
Snow streams, hiding from dirt
And you will forget, forget, forget, forget.
Your favorite flowers under the snow will fade
I already, probably, does not work an old coffee shop.
As we met for the first time, you no longer remember
And you disappear, disappear, disappear, disappear.
This waltz dance two, I'm missing here
And I speak to someone, but I can not hear.
The words are so sweet: promises and dreams,
But then I do not believe anybody now.
Here the smoke escapes under the ceiling, and the ashes on the ground,
Your pastel pictures are my dreams about you.
The last year's ashes flutter under the wind
And I do not know in this world where to go.
Burns in the chest and the medicine will not save me.
How will I stay myself, unfortunately, you will not feel.
There is no reason to say words
And do not find out who is left to blame for everything.
We are not easy, all mirages disappear
And the most expensive flowers under the sun fade.
Cold winters are heated by their fires
To save in strange hearts lost love.,
I am looking for a face among thousands of passersby,
The weather is raining in the open air.
I send letters to the fireplace without the addressee
And by phone I do not know what to say to you.
Just lose the keys, I will not go back home.
And let the unknown train carry an occasional train
There, where snow is in the spring, and in the summer of thaw,
In the only place where I truly will be happy.