вставай рано, лягай пізно, ти знаєш - мені вже час
у всіх навколо шляхи такі різні, та, мабуть, це не про нас
важкий подих, німий погляд, немає вже вороття
мабуть так мало у світі лишилось тих, хто знає це відчуття
пр
ми - немов маленькі загублені діти
кожен раз нас кидає на призволяще літо
нас ніхто не знайде тепр, а може просто і не шукає
кудись так непомітно час зникає
лишаєш сніг та люті морози, ступаючи по землі
сама ж щоразу, тремтяча та боса, зігрієшся у вогні
маленький вогник ніколи не згасне, ти знаєш сама, чому
крім нього в світі все короткочасне, серця - джерело йому
get up early, go down late, you know - it's time for me
all around the way are so different, and it's probably not about us
heavy breath, dumb look, no return
Apparently, so few in the world have left those who know this feeling
ave
we are like little lost children
Every time we are thrown at summer time for free
nobody will find us warm, and maybe just not looking for us
Somewhere so invisibly time disappears
Leaves the snow and fierce frost, stepping down the ground
herself, every time, trembling and boss, will warm up in the fire
a little light never fades away, you know for yourself why
except for him in the world all short-term, the heart is the source for him