Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів — небагато,
Вип'єте — холодного вина.
Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось: життя прекрасне.
Так, життя — прекрасне, а вона…
А вона, а вона
Сидітиме сумна,
Буде пити — не п'яніти
Від дешевого вина.
Я співатиму для неї
Аж бринітиме кришталь.
Чи хіба зуміє голос
Подолати цю печаль?!
Так у світі повелося —
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах… Лиш вона, лиш вона
Сидітиме сумна,
Буде пити — не п'яніти
Від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна,
Моя доле золота.
Я продовжую кричати,
Ніч безмежна і пуста.
He will come to the room tomorrow
Your friends are few,
Drink - cold wine.
Someone will bring white asters,
Someone will say: life is beautiful.
Yes, life is beautiful, and she…
And she, and she
Will sit sad,
Will drink - not get drunk
From cheap wine.
I will sing for her
The crystal will swell.
Will the voice be able to
Overcome this sadness ?!
That's what happened in the world -
I love her hair,
I love her thin lips.
But autumn will soon come,
We will all disperse
In Russified cities… Only she, only she
Will sit sad,
Will drink - not get drunk
From cheap wine.
My girl is sad,
My share of gold.
I keep screaming,
The night is boundless and empty.