Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця,
Коли керує світом осінь, мені у дома не сидиться.
Я поїздам повірю скоро, нехай везуть куди бажають,
Хай на перон зійдуться хором, ті що мене не проводжають.
Сядеш у поїзд, хай собі їде,
Може у Прагу, може у Відень.
Мокрі дерева бігтимуть слідом,
Лишиш позаду всі радощі й біди.
Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
Я стану вільним подорожнім, найголовніше вийти з дому.
Shurkhoche vіter have hair
If keruє svitom osіn, menі not sit at home.
I will look around soon, do not drive a kudi bazhyat,
High on peron zіydut chorus, ti scho mene do not hold out.
Syadeh at Poizd, hi soby,
Mozhe at Prague, mozhe at Vdden.
Wet wood bіgtimut slіdom,
Lishish posad vsі radoshchі і bіdi.
Zalishu vdom svіy godinnik, vtechu vіd sprai i vіd wait,
All I will forget, I will leave everything, and I will not skoda.
Nehaj my_Gamanyi porozhnіy, my way nev_doma,
I will become void podorozhnіm, nigolovnіshe see in the house.