Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
А в тім човні малюки наслухали залюбки,
Як казали їм казки, як казали їм казки.
Літо сонячне пройшло, небо млою затягло,
Що було те відбуло, що було те відбуло.
Та ввижається мені, знов Аліса в далині,
В задзеркальній стороні, в задзеркальній стороні.
У країні-дивині непомітно, як у сні,
Проминають ночі й дні, проминають ночі й дні.
Ніби човен чи пором в золотий пливе затон,
І життя неначе сон, і життя неначе сон.
Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
By clear the tent of heaven, pomіzh quiet sleepy reach,
Choven pliv near the land of wonders, choven pliv near the land of wonders.
And in time, the little ones have heard the love of the lovers,
Yak Kazili ıskak, Yak Kazali їz kaski.
It was a little sleepy, the sky blew thick,
Scho bulo te vіdbulo, scho bulo te vіdbulo.
That move me, Alisa in the distance,
In the rear side of the mirror, in the rear side of the mirror.
By the Krajnі-divinі nepomіtno, yak u snі,
Prominay nights and rainy nights.
Nibi choven chi sometimes in gold plum backwater,
I life is not a dream, and life is not a dream.
By clear the tent of heaven, pomіzh quiet sleepy reach,
Choven pliv near the land of wonders, choven pliv near the land of wonders.