Ні, не сумуйте, скажу я по щирості!
Випадок трапився трохи не бажаний.
Гине дочасно від божої милості
Краю російського син її вражений.
З часу дораннього молодість трудная,
Пристрастів повна, надій і захоплення...
Смілі промови, борня безрозсудная,
Довгі по тому часи поневолення...
Все йому знане: тюрьма петербурзькая,
Допит, заслання, жандармів люб'язності,
Сині, безкраї степи оренбурзькії,
Грати залізні... У скруті, в незнаності,
Вічно образи холодні приймаючи,
Жив він солдатом - з солдатьми нужденними,
Міг і загинуть від лиха щоденного,
Певне, що й жив лиш того дожидаючи.
Та, не зменшаючи гніту знедолення,
Оберегло у часи поневолення
Руських людей провидіння грайливеє, -
Зникла пора його зла, нещасливая,
Все, що від юності ранньої марилось,
Серцю жадене, немов засміялося...
Бог же позаздрив йому.
І життя обірвалося.
No, do not miss me, I will say so sincerely!
The case happened a bit unwanted.
Succeeds temporarily from God's mercy
The edge of her Russian son is impressed.
From the time of toddler youth is difficult,
Passion is full of hope and passion ...
Courageous speech, Borne reckless,
Long afterwards enslavement ...
Everything he knows: the prison of St. Petersburg,
Interrogation, exile, gendarmes of courtesy
The blue, the boundless steppes of Orenburg,
Play the iron ... In trouble, in ignorance
Everlasting colds taking
He lived as a soldier - with soldiers of needy
May and perish from the scourge of everyday life,
Apparently, that he lived only after waiting.
Yes, without reducing the oppression of defecation,
Covetailed at the time of enslavement
Russian people provid lover, -
It's time for his evil, unlucky,
Everything that was married from the early days of youth
My heart is ashamed, as if laughing ...
God, however, envied him.
And life was torn.