Недолi ( Скорби)
Михайло Петренко
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, —
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
Weeks (Sorrows)
Michael Petrenko
I look at the sky and think:
Why am I not a falcon, why am I not flying,
Why didn't you give me a porch, God?
I would leave the earth and fly up into the sky.
Far beyond the clouds, away from the world,
Seeking fortune on the mountain of hello
And the caresses of the stars, of the sun,
In light of their clearness, all sorrow drowns.
Because for a little while I give up I am unloved,
I am a hired servant to her;
I am a stranger in fate, a stranger in people:
Does anyone love unborn children?
I am in love, I do not know hi
And bitter and wasted my age,
And in the grief I realized that only one -
The faraway sky is my side.
And in the world, it's worse as it gets worse -
I'm eyes to heaven, I'm having more fun!
I will mentally forget that I am an orphan,
And the thought is far, high summer.
If I had wings, those eagle wings,
I would leave the land for a new home
An eagle flew into the sky
And in the clouds forever drowned from the world!