Небо за маму, земля за тата.
Знову на фронт не дійдуть листи...
Втомлені, змучені, та не здаються,
Вони будуть до кінця іти.
А вдома чекають, чекають, чекають –
На кого сестри, а на кого – батьки.
І знову тихесенько мати у Бога просить,
Щоб червоні мальви не розцвіли.
Приспів:
А ти міг би бути моїм другом...
Так скажи, за які такі заслуги
Я повинен стріляти в тебе, брате?
За кольори прапорів ми повинні вмирати...
Ми втікачі – ми втікаєм від себе,
Не хочемо брати з собою брехні,
Але розумієм: признатися треба,
Що вже ніколи не побачим світла в ріднім вікні...
Приспів
The sky for mom, the land behind the tattoo.
Let's go to the front again ...
Tired, tortured, and do not give up
They will go to the end.
And at home waiting, waiting, waiting -
To whom are sisters, and to whom - parents.
And again, quietly asking God to ask
To make red mallows not blossom.
Chorus:
And you could be my friend ...
So tell me, for what such merits
I have to shoot you, brother?
For the colors of the flags we must die ...
We are fugitives - we flee from ourselves
We do not want to take lies with us
But I understand: I must admit
That we will never see the light in the native window ...
Chorus