Ти сидиш навпроти мене,
Приваблюєш, не зраджуєш схеми,
Проте – мені вже все одно.
Усе втопилось в алкоголі:
І ти, і я – дві наші долі
Летіли вниз і розбивалися вщент.
Приспів:
І ти кидала аргумент,
Що у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...
І я не буду сперечатись,
З тобою на словах змагатись,
Бо знаю: нема кінця цьому й краю,
До тебе не дійде нічого
Ні в усній формі, ні письмово –
Усі старання підуть нанівець.
Приспів:
Мені вривається терпець,
Бо у цьому всьому винен я,
Прокурена душа моя:
Їй притаманний тільки хміль,
Їй не знайоме слово "біль",
І плакати вона не вміє –
Ще трохи – і вона зомліє
Від нестачі мрій...
Ты сидишь напротив меня,
Привлекает, не изменяет схемы,
Однако - мне уже все равно.
Все утонули в алкоголе:
И ты, и я - две наши судьбы
Летели вниз и разбивались вдребезги.
припев:
И ты бросала аргумент,
Что во всем этом виноват я,
Прокуренная душа моя
Ей присущ только хмель,
Ей не знакомо слово "боль",
И плакать она не умеет -
Еще немного - и она опускается
От недостатка мечтаний ...
И я не буду спорить,
С тобой на словах соревноваться,
Потому что знаю: нема конца этом и края,
К тебе не придет ничего
Ни в устной форме, ни письменно -
Все старания пойдут насмарку.
припев:
Мне лопается терпение,
Поскольку в этом всем виноват я,
Прокуренная душа моя
Ей присущ только хмель,
Ей не знакомо слово "боль",
И плакать она не умеет -
Еще немного - и она опускается
От недостатка мечтаний ...