Ой чути, чути стріли-гармати,
Ой чути, чути, бо гудуть.
Там битим шляхом на Україну
Січовії стрільці ідуть.
Прощала мати свойого сина,
А брат прощав свою сестру.
Молодий стрілец прощав дівчину,
Як відходив на чужину.
Подав рученьку: "Бувай здорова".
А в єї слези потекли.
"Не плач, дівчино, та й не журися,
Може, поверну ще колись.
А, може, згину в бою від кулі,
А ти мене не спом’янеш,
Не плач, дівчино, та й не журися,
Лиш щиро Богу помолись".
Ой ідуть, ідуть січові стрільці,
А звідти ідуть вороги.
Вдарила куля стрільця у груди,
Він повалився із коня.
І висипали на нім могилу,
А сотник надпис написав,
Що в тій могилі спочив навіки
Молодий стрілець-повстанець.
Ой слышать, слышать стрелы-пушки,
Ой слышать, слышать, потому что гудят.
Там битым путем на Украине
Сичовии стрелки идут.
Прощала иметь слуги сына,
А брат прощал свою сестру.
Молодой стрелок прощал девушку,
Как отходил на чужбину.
Подал ручку: "Будь здорова".
А в ой слезы потекли.
"Не плачь, девушка, и не печалься,
Может, верну когда-нибудь.
А, может, сгиба в бою от пули,
А ты меня не попомни,
Не плачь, девушка, и не печалься,
Только искренне Богу помолись ".
Ой идут, идут сечевые стрельцы,
А оттуда идут враги.
Ударила пуля стрелка в грудь,
Он повалился с коня.
И высыпали на нем могилу,
Сотник надпись написал,
Что в той могиле почил навеки
Молодой стрелок-повстанец.