Lyrics Ольга Богомолець - Ліна Костенко. Я святкую життя
Views
38
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Ольга Богомолець - Ліна Костенко. Я святкую життя, and also a translation of a song with a video or clip.
Я святкую життя, хвалю
свою спрагу, свій голод юний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.
Я святкую терпку зажуру
цих каштанів на тлі небес.
І солодку мою тортуру –
безнадійно кохать тебе.
Цей тюльпан із вогню і з золота
піднімаю і п’ю мій любий
За твою кучеряву голову,
за твої недосяжні губи,
П’ю за нашу осінню дружбу,
і за кави гіркий нектар,
За веселу твою байдужість
до моїх поетичних чар,
За роки котрі нас минули,
або ми проминули їх,
І за скріпки тоненьких вулиць,
і за перший на скронях сніг.
Я святкую життя, хвалю
свою спрагу, свій голод юнний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.
© Ліна Костенко
[Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.
Славлю вяжущий привкус печали
тех каштанов на фоне небес,
славлю сладость мечтаний ночами
о любви безнадежной к тебе.
Тот тюльпан из злата и огня
поднимаю я и пью, мой любый,
за твой чуб, что далёк от меня,
недоступные твои губы.
Пью за нашу осеннюю дружбу
и за кофе пью горький нектар,
за веселье твоё равнодушное
к поэтичности моих чар,
за те годы, что нас минули,
и за нас, пропустивших их бег,
и за скрипки тоненьких улиц,
и за наш на висках первый снег.
Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.]
свою спрагу, свій голод юний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.
Я святкую терпку зажуру
цих каштанів на тлі небес.
І солодку мою тортуру –
безнадійно кохать тебе.
Цей тюльпан із вогню і з золота
піднімаю і п’ю мій любий
За твою кучеряву голову,
за твої недосяжні губи,
П’ю за нашу осінню дружбу,
і за кави гіркий нектар,
За веселу твою байдужість
до моїх поетичних чар,
За роки котрі нас минули,
або ми проминули їх,
І за скріпки тоненьких вулиць,
і за перший на скронях сніг.
Я святкую життя, хвалю
свою спрагу, свій голод юнний.
Слава Богу, я ще люблю,
слава Богу, я ще воюю.
© Ліна Костенко
[Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.
Славлю вяжущий привкус печали
тех каштанов на фоне небес,
славлю сладость мечтаний ночами
о любви безнадежной к тебе.
Тот тюльпан из злата и огня
поднимаю я и пью, мой любый,
за твой чуб, что далёк от меня,
недоступные твои губы.
Пью за нашу осеннюю дружбу
и за кофе пью горький нектар,
за веселье твоё равнодушное
к поэтичности моих чар,
за те годы, что нас минули,
и за нас, пропустивших их бег,
и за скрипки тоненьких улиц,
и за наш на висках первый снег.
Праздник жизни своей хвалю,
свою жажду, свой голод юный.
Слава Богу, ещё люблю,
слава Богу, ещё воюю.]
I celebrate life, praise
his thirst, his hunger young.
Thank God I still love
thank God I'm still at war.
I celebrate the bitter tingling
of these chestnuts against the sky.
And my sweet torture -
hopelessly love you.
This tulip is made of fire and gold
I pick up and drink my darling
For your curly head,
for your inaccessible lips,
Drink for our autumn friendship,
and bitter nectar for coffee,
For your cheerful indifference
to my poetic charms,
In the years that have passed,
or we passed them,
And for the staples of thin streets,
and for the first snow on the temples.
I celebrate life, praise
his thirst, his hunger young.
Thank God I still love
thank God I'm still at war.
© Lina Kostenko
[The feast of my life I praise,
his thirst, his hunger young.
Thank God, I still love,
thank God I'm still at war.
I praise the astringent taste of sadness
those chestnuts against the sky,
I praise the sweetness of dreams at night
about hopeless love for you.
That tulip of gold and fire
I pick up and drink, my dear,
for your forehead that is far from me,
your lips are inaccessible.
I drink for our autumn friendship
and I drink bitter nectar for coffee,
for your fun indifferent
to the poeticity of my charms,
for the years that have passed us,
and for us who missed their run,
and for the violins of the thin streets,
and for our first snow on the temples.
I praise the feast of my life,
his thirst, his hunger young.
Thank God, I still love,
thank God I'm still at war.]
his thirst, his hunger young.
Thank God I still love
thank God I'm still at war.
I celebrate the bitter tingling
of these chestnuts against the sky.
And my sweet torture -
hopelessly love you.
This tulip is made of fire and gold
I pick up and drink my darling
For your curly head,
for your inaccessible lips,
Drink for our autumn friendship,
and bitter nectar for coffee,
For your cheerful indifference
to my poetic charms,
In the years that have passed,
or we passed them,
And for the staples of thin streets,
and for the first snow on the temples.
I celebrate life, praise
his thirst, his hunger young.
Thank God I still love
thank God I'm still at war.
© Lina Kostenko
[The feast of my life I praise,
his thirst, his hunger young.
Thank God, I still love,
thank God I'm still at war.
I praise the astringent taste of sadness
those chestnuts against the sky,
I praise the sweetness of dreams at night
about hopeless love for you.
That tulip of gold and fire
I pick up and drink, my dear,
for your forehead that is far from me,
your lips are inaccessible.
I drink for our autumn friendship
and I drink bitter nectar for coffee,
for your fun indifferent
to the poeticity of my charms,
for the years that have passed us,
and for us who missed their run,
and for the violins of the thin streets,
and for our first snow on the temples.
I praise the feast of my life,
his thirst, his hunger young.
Thank God, I still love,
thank God I'm still at war.]