ВОНА
Вона тримає ненадійний світ за бездоганне пір`я мрії,
Вона пірнає у свої тривоги та його обійми
У думках, у незрозумілій мові,
Пошепки, у несказаному слові,
Що несе його з безнадійністю і сумлінням
Подих ледве чутний та сильніш за всіх.
Її подих.
Вона розщеплює бажання навпіл
І розкриває дивне серце,
Вона не розуміє його натяк,
Чи так йому здається
У думках потрапляє випадково
В світ, де кожен птах
Вірить в щастя у підковах.
Там волосся неслухняне пахне вітром,
Там гілки дерев весняні обіймають квітом,
І так хочеться жити!
А ще бува - вона плаче, що мала...
Вона розплескує тривогу снів и випаровує безсоння,
Вона всміхається всьому довкола, чує кроки дня нового.
Вдосвіта заглядає у люстерце,
Крізь пітьму розрізняє поклик серця,
Що луною відкликається на вигук
Нездійсненних вражень, та таких п’янких,
Невагомих.
Вона у захваті від краю неба,
Вона замріяно сміється,
Вона лишила зайві сподівання,
Принаймні так здається.
Та лише, лише варто дочекатись
Милого листа - і від щастя не сховатись.
У захопленні заплескочуться долоні,
Заіскряться краплі радості солоні,
Невгамовні.
А ще бува - вона плаче, що мала...
WON
Vona trimaє nenadіyniy suite for the unreasonable feast of the soul,
Vona pіrnaє at her trivogi that yogo ob_imi
At dumka, at nezrozumіlіy movі,
Step by step, in unspeakable words,
What are you talking about?
I have come to the bottom of the chaotic and strong for all.
Подї come.
I’m scattering є bazhannya navpil
I roskriva divne heart,
There’s not a rosy twig,
Chi so yomu
Doomks have trapє vipadkovo
In light, leather
To lie in happiness at pidkov.
There, the hairless ears smell like a second,
There are trees of spring, about quarter,
I really want to live!
But buva - over there, shcho small ...
Vona rozpleskuє trevogu dream and viparovaаров sleeplessness,
There is all the joy of everything, senses the last days of the new.
Look at the chandelier,
Kryz pіtmu rozrіznya poklik sertsya,
Schoon the moon on a wig
Unfounded hostility
Nevagomih.
Won at the edge of the sky,
Vaughn’s been smiling,
Vona deprived the loan
Take it like that.
That deprived, deprived warto get to the bottom
Sweetheart - I’m not happy.
At the zapoplennі splash oneself dolonі,
To hide the speckles of joy of salt,
Nevgamovnі.
But buva - over there, shcho small ...