1. Вогняний Серафим серед вогняних змій.
Ліпше, щоб вмер один – Агнець Божий святий!
Спечений сонцем хліб на столі у царя.
І саван й рушник тканий із біла дня.
2. Камінь відкинутий будівничими зла
Відкинув зло і гріх: милістю будував!
З боку тече вода і Пречистая Кров!
Зі скелі пролила водограї любов!
3. В гору серця і зір – на хреста вертикаль.
Краплі життя збирай у долоней, Грааль.
Вростає до глибин корінь древа життя.
Винагороді вин надали ярлика.
4. Знак на чолі гори – вбога літера «тав»,
Оздобив небосхил, обрій щастя вказав.
Осанна в вишніх линь: Це є вічний Завіт;
Старий Нового тінь, Новий Старому світ.
5. Вогняний Серафим, Ти мене ізціли
У води занури, вуха край проколи
Одвірки серця я кров'ю вщерть обагрю,
Стократний плід хреста хай Отцю принесу.
1. Пожавьте серафим среди огненных змей.
Лучше умереть - труд Божий свят!
Солнце запекало на столе с королем.
И саванна и полотенце сотканы из белого дня.
2. Камень отвергается строителями зла
Он отверг зло и грех: он построил с милостью!
Вода течет со стороны и чистой крови!
От рок -сарай любви!
3. В горе сердец и видения - на кресте вертикали.
Соберите капли жизни в ладони, Граал.
Корень дерева жизни растет до глубины.
Вино было дано лейбл.
4. Знак на голове горы - бедная буква "tav",
Он украсил небо, указал горизонт счастья.
Осанна в более высоком раскладке: это вечный завет;
Старая новая тень, новый старый мир.
5. Огонь Серафим, ты сжал меня
В потоке воды, уши края прокола
Разрешения сердца я буду тонуть кровью,
Позвольте мне принести сто раз плод креста.