Lyrics Олег Жук - Я хочу заснути, щоб ти завжди була поряд
Views
58
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Олег Жук - Я хочу заснути, щоб ти завжди була поряд, and also a translation of a song with a video or clip.
Я хочу заснути, щоб ти завжди була поряд,
Щоранку бачити твій чарівний теплий погляд,
Хочу повернути те, що було між нами;
Повернути те, що не передати словами…
Я тебе палко кохав й завжди буду кохати,
На жаль, не можу зараз тебе ніжно обійняти,
Поцілувати твої губи й сказати: «Кохаю!!!
Ці незабутні миті з тобою й досі пам’ятаю…»
Де б не була ти, в думках я завжди з тобою,
А ти, можливо, вже не сумуєш за мною.
Все колись закінчується, нитка обривається,
Але історія кохання ніколи не забувається.
Ти пішла так же раптово, як і з'явилась,
Можливо й була, а можливо й приснилась…
Пам’ятаю нашу першу зустріч, першу розмову,
Як раптово забував усе, втрачаючи дар мови.
Думав, що зустрів ангела, що потрапив у рай,
Боячись втратити тебе, просив: «Не відлітай!..»
Пам’ятаю, як веселились ми, немов ті діти,
І як, червоніючи, дарував тобі перші квіти…
Я не поет, але, стараючись, для тебе ним став,
І присвячені тобі вірші щоночі завжди писав.
А тепер загадкові мої почуття читайте по губам,
Боляче поранили моя серце, Ви, тендітна мадам!!!
Це нестерпна мука, коли серце навпіл розбите,
А життя, мов страждання, нецікаве, сіре й сумовите!
Надворі пізній вечір, беру в руки перо й листки,
І свої незгасимі почуття я виливаю у ці рядки.
Пишу про те, як мені без тебе боляче й важко жити,
Як ти мені потрібна…Ну як тебе можна розлюбити???
Зів’яли вже, тобі подаровані мною, білі троянди,
І настав кінець наших стосунків біля твоєї веранди.
Сотні аркушів, тисячі рядків не описали б ті почуття,
Які відчував я до тебе, моє сонце, сенс мого життя…
Щоранку бачити твій чарівний теплий погляд,
Хочу повернути те, що було між нами;
Повернути те, що не передати словами…
Я тебе палко кохав й завжди буду кохати,
На жаль, не можу зараз тебе ніжно обійняти,
Поцілувати твої губи й сказати: «Кохаю!!!
Ці незабутні миті з тобою й досі пам’ятаю…»
Де б не була ти, в думках я завжди з тобою,
А ти, можливо, вже не сумуєш за мною.
Все колись закінчується, нитка обривається,
Але історія кохання ніколи не забувається.
Ти пішла так же раптово, як і з'явилась,
Можливо й була, а можливо й приснилась…
Пам’ятаю нашу першу зустріч, першу розмову,
Як раптово забував усе, втрачаючи дар мови.
Думав, що зустрів ангела, що потрапив у рай,
Боячись втратити тебе, просив: «Не відлітай!..»
Пам’ятаю, як веселились ми, немов ті діти,
І як, червоніючи, дарував тобі перші квіти…
Я не поет, але, стараючись, для тебе ним став,
І присвячені тобі вірші щоночі завжди писав.
А тепер загадкові мої почуття читайте по губам,
Боляче поранили моя серце, Ви, тендітна мадам!!!
Це нестерпна мука, коли серце навпіл розбите,
А життя, мов страждання, нецікаве, сіре й сумовите!
Надворі пізній вечір, беру в руки перо й листки,
І свої незгасимі почуття я виливаю у ці рядки.
Пишу про те, як мені без тебе боляче й важко жити,
Як ти мені потрібна…Ну як тебе можна розлюбити???
Зів’яли вже, тобі подаровані мною, білі троянди,
І настав кінець наших стосунків біля твоєї веранди.
Сотні аркушів, тисячі рядків не описали б ті почуття,
Які відчував я до тебе, моє сонце, сенс мого життя…
I want to fall asleep so you're always around,
To see your charming warm look every morning,
I want to bring back what was between us;
Return what cannot be conveyed by words…
I loved you passionately and will always love you,
Unfortunately, I can't hug you tenderly now,
Kiss your lips and say: "I love !!!
I still remember those unforgettable moments with you… "
Wherever you are, I am always with you in my mind,
And you may not miss me anymore.
Everything ends once, the thread breaks,
But the love story is never forgotten.
You left as suddenly as you appeared,
Maybe she was, and maybe she dreamed…
I remember our first meeting, our first conversation,
How suddenly he forgot everything, losing the gift of speech.
I thought I met an angel who got to heaven,
Fearing to lose you, he asked: "Do not fly away! .."
I remember having fun like those kids,
And how, blushing, he gave you the first flowers…
I'm not a poet, but I tried to become one for you,
And I always wrote poems dedicated to you every night.
And now read my mysterious feelings on my lips,
It hurt my heart, you, fragile madam !!!
It is unbearable torment when the heart is broken in half,
And life, like suffering, is uninteresting, gray and sad!
Outside late in the evening, I pick up a pen and leaves,
And I pour my unquenchable feelings into these lines.
I write about how painful and difficult it is for me to live without you,
How do I need you… Well, how can I fall out of love with you ???
The white roses I gave you have already faded,
And the end of our relationship near your veranda has come.
Hundreds of sheets, thousands of lines would not describe the feelings
How I felt for you, my sun, the meaning of my life…
To see your charming warm look every morning,
I want to bring back what was between us;
Return what cannot be conveyed by words…
I loved you passionately and will always love you,
Unfortunately, I can't hug you tenderly now,
Kiss your lips and say: "I love !!!
I still remember those unforgettable moments with you… "
Wherever you are, I am always with you in my mind,
And you may not miss me anymore.
Everything ends once, the thread breaks,
But the love story is never forgotten.
You left as suddenly as you appeared,
Maybe she was, and maybe she dreamed…
I remember our first meeting, our first conversation,
How suddenly he forgot everything, losing the gift of speech.
I thought I met an angel who got to heaven,
Fearing to lose you, he asked: "Do not fly away! .."
I remember having fun like those kids,
And how, blushing, he gave you the first flowers…
I'm not a poet, but I tried to become one for you,
And I always wrote poems dedicated to you every night.
And now read my mysterious feelings on my lips,
It hurt my heart, you, fragile madam !!!
It is unbearable torment when the heart is broken in half,
And life, like suffering, is uninteresting, gray and sad!
Outside late in the evening, I pick up a pen and leaves,
And I pour my unquenchable feelings into these lines.
I write about how painful and difficult it is for me to live without you,
How do I need you… Well, how can I fall out of love with you ???
The white roses I gave you have already faded,
And the end of our relationship near your veranda has come.
Hundreds of sheets, thousands of lines would not describe the feelings
How I felt for you, my sun, the meaning of my life…