Весною у зеленім гаю,
Соловонька співала,
Страждала, спокою не знала,
Так гірко сумувала.
Соловонька співає,
Моє серденько крає,
В кущах понад водою
Розповідає долю.
Минає літо вже у гаю,
Соловка не співає.
Але пісні моє серденько
Чомусь не забуває.
Соловонька співала,
Моє серденько вкрала,
В кущах понад водою
Розповідая долю.
Весною у зеленім гаю,
Соловонька співала,
Страждала, спокою не знала,
Так гірко сумувала.
Сидить собі, співає,
Моє серденько крає,
А, кажуть, молодая
Журбу не зустрічає.
Соловонька співала,
Моє серденько вкрала,
В кущах понад водою
Розповідая долю.
In the spring in the green grove,
Solochin sang,
Suffered, I did not know the rest
So sad bitterly.
Solovnova sings,
My heart crumbles
In the bushes over water
Tells the fate.
Summer is already in the grove,
Solovka does not sing.
But my song is sweet
For some reason, I do not forget.
Solochin sang,
My heart was stolen
In the bushes over water
Telling a fate.
In the spring in the green grove,
Solochin sang,
Suffered, I did not know the rest
So sad bitterly.
Sits down, sings,
My heart crumbles
And, they say, young
Zhurbu does not meet.
Solochin sang,
My heart was stolen
In the bushes over water
Telling a fate.