Скільки можна лити, скільки можна бавити слова?
Вони не діти
Між бетонні плити пробивається-кричить трава:
«Я –жива!»
Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води!
Я ж бачила, я зрозуміла знак:
Усе навпаки і усе не так,
Навіть ти!
Пообіцяй мені, пообіцяй мені,
Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.
Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться,
Що «завтра» негайно і невідворотно відбудеться!
Пообіцяй мені………
Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх,
Вчорашній гріх.
Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг,
До твоїх ніг.
Цей світ речей, а речі – хворі!
І ти вже тут, у тому хорі!
Йди на голос мій,
Йди на голос мій...
Пообіцяй мені, пообіцяй мені,
Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.
Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться,
Що «завтра» негайно і невідворотно відбудеться!
Пообіцяй мені………
How much can you shed as you can amuse words?
They are not children
Between the concrete slab breaks , shouts grass
"I am alive! "
Give her a hand , retreat to her light, let the water!
I saw the sign , I realized :
Everything and anything contrary is wrong,
Even you!
Promise me , promise me ,
As always burn a light in your window.
Promise me , even not stand
That "tomorrow" and immediately inevitable happens !
Promise me .........
Now turn off the water, and again I do not have time to wash off sin
Yesterday's sin.
It is my freedom cut in half, Toss down,
At your feet .
This world of things, and things - sick !
And you are here in the choir !
Go to my voice;
Go to my voice ...
Promise me , promise me ,
As always burn a light in your window.
Promise me , even not stand
That "tomorrow" and immediately inevitable happens !
Promise me .........