Мені не спиться мінімум пів ночі, 
В моїй душі виспівує весна, 
Як дві зорі іскряться твої очі, 
І променіє посміх на устах,
Як дві зорі іскряться твої очі, 
І променіє посміх на устах.
Як жив без тебе я не уявляю,
І кожен день томився в самоті,
Хоч багатьох жінок я зустрічаю,
Та все не ті, не ті, не ті,
Хоч багатьох жінок я зустрічаю,
Та все не ті, не ті, не ті.
Але нарешті доля посміхнулась,
Зіграла двоє люблячих сердець,
І ти до мене так ніжно пригорнулась,
Самотнім дням прийшов уже кінець,
І ти до мене так ніжно пригорнулась,
Самотнім дням прийшов уже кінець.                        
                      
                      
					  						  Мне не спится минимум полночи ,
В моей душе поет весна ,
Как две звезды искрятся твои глаза ,
И излучается посмешище на устах ,
Как две звезды искрятся твои глаза ,
И излучается посмешище на устах .
Как жил без тебя не представляю ,
И каждый день томился в одиночестве ,
Хотя многих женщин я встречаю ,
И все не те , не те , не те ,
Хотя многих женщин я встречаю ,
И все не те , не те , не те.
Но наконец судьба улыбнулась ,
Сыграла двое любящих сердец ,
И ты ко мне так нежно прижалась ,
Одиноким дням пришел уже конец ,
И ты ко мне так нежно прижалась ,
Одиноким дням пришел уже конец .