Прийди і заблукай в моїм саду,
Моїм тюльпанам промовляй руками,
І я в траву щасливий упаду;
Ні погляду ні слова поміж нами.
А мій двійник крадеться між вікон,
Проміння крові, дзеркала уламок,
Ворожить і камінним лісом замок
Довкола тебе знов росте як сон.
Де був мій сад, з’явився мур без меж,
В його бійницях темних круки крячуть,
Та зникне все це вмить, коли побачу,
Твоє лице в найвищій серед веж.
Come and get lost in my garden,
Speak to my tulips with your hands,
And I will fall into the grass happy;
Not a look or a word between us.
And my double is sneaking between the windows,
Blood rays, mirror fragments,
The castle also foretells a fireplace forest
It grows around you again like a dream.
Where my garden was, a wall without borders appeared,
In its loopholes dark crows croak,
But all this will disappear in an instant when I see
Your face is the highest among the towers.