Едельвейсами білими зазирав в наші вікна ранок, цілунками несмілими доторкається вітер фіранок. Всі слова були сказані, всі думки непрочитані, сховані, а пісні, шо написані – вже заспівані, заспівані. А небо плакало дощем і сліз вже не тримало, ні, ти відчувала в серці щем, та все пробачила мені (2 р.)
The white Edelweiss looked at our windows in the morning, the kisses of the timid kisses hit the wind. All the words were said, all thoughts are unread, hidden, and the songs that are written are already sung and sung. And the sky cried with rain and tears did not hold, no, you felt in heart, and all forgive me (2 p.).