Матусю, розкажи мені про зорі!
І про глибоку синь ясного неба.
Чи правда, що тільки бачить треба,
А чуть не можна у імлі прозорій?
Приспів: А мені здається... А мені здається...
Коли я чую місячну сонату,
То бачу річку, зорі й нашу хату,
А серце б'ється... так нестримно б'ється.
А ще скажи, чому бабусі плачуть,
Коли удвох проходимо з тобою?
Невже тому, що я зірок не бачу?
Ти знов зітхаєш з болем та з журбою...
Приспів:
Вночі, коли всі сплять, то я літаю.
Я чую, як співають небеса
І як на землю падає роса...
А хочеш, я про зорі заспіваю!..
Приспів:
Matus, tell me about the dawn!
І about gliboku blue clear sky.
Chi true scho tachki bachit treba,
And almost we can not have іmlі prozorіy?
Add: And change ... And change ...
If I smell my sonata,
That bachu richku, our first hut,
And the heart b'єs ... so indistinct b'єts.
And tell me, why should babes cry,
If udvokh passable with you?
Anyway, I do not zarok bachu?
Ty zntov zh zh bol v ta zhrboyu ...
Prispiv:
At night, if all sleep, then I lita.
I can smell the heavens
Як yak on the ground
And want, I about zorі zspіvayu! ..
Prispiv: