Ой вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?
Ой знесла, знесла тиха вода,
а я молода, як ягода.
А я молода, як ягода,
не іду заміж за рік, за два.
А іду заміж аж п’ятого
за того п’яницю проклятого.
Ой кажуть люди, що він не п’є,
а він щодня з корчми іде.
А я молода – проти нього,
несу таляра золотого.
Несу таляра золотого –
викупить коня вороного.
Не раз, не два я викупляла –
крізь віконечко утікала.
В темнім садочку ночувала,
різних пташечок наслухала.
Соловей каже – тьох-тьох, тьох-тьох –
сипляться сльози, як той горох.
А зозуленька – ку-ку, ку-ку –
нащо я терплю таку муку...
Ой вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?
Oh wobo, willow, where did you grow
what has your story brought down by the water?
Oh, he was demolished, quiet water was thrown
and I'm young as a berry.
And I am young as a berry
I do not marry a year, two.
And I'm married to fifth
for that drunkard damned.
Oh people say that he does not drink
and he goes out of the tavern every day.
And I'm young - against him
I carry the golden talaris.
Carrying a Gold Tale -
buy a horse a cavalry
Not once, not two I bought it out -
through the window escaped.
In the dark garden was sleeping
different bird listened.
The nightingale says - there are so many, some -
tears like those peas are fluttering.
And the cousin - ku-ku, ku-ku -
why do I suffer such a torment ...
Oh wobo, willow, where did you grow
what has your story brought down by the water?