(слова Володимира Базілевського)
Онуфріївський парк
шумить над головою.
А вчора ще зітхав
Знічев’я крадькома...
Я озирнусь назад:
Все, що було, – зі мною,
Та сумно повертать
Туди, де нам нема.
Там бродять по стежках
Незримі наші тіні,
Там наші голоси
Вже не належать нам.
І парость молода
В довірливім цвітінні
Звіряється палким
Неторканим словам...
Невтомно, що й казать,
Час-нещадимець діє:
Пора б уже й звикать,
Та ба – напасть яка:
Чомусь я знову тут
Печально молодію,
І радісна жура
Болить, не відпуска...
Я озирнусь назад:
Все, що було, – зі мною:
І любі серцю сни,
І безтурбоття чар.
І кроною тих днів
Шумить над головою
Онуфріївський парк... (2)
(words of Vladimir Basilevsky)
Onufrievsky Park
noises overhead.
And yesterday I still sighed
Theft of theft ...
I'll look back:
All that was - with me,
But sad to turn
Where we are gone.
They roam the trails there
Our shadows are invisible,
Our voices are there
They don't belong to us anymore.
And the germ is young
In a trusting blossom
It is fervent
Untouched words ...
Tireless to say,
The time-saver acts:
It's time to get used to it,
But ba - an attack which:
For some reason I'm here again
Sadly young,
And a joyful jury
It hurts, won't let go ...
I'll look back:
All that was - with me:
And love the heart of dreams,
And carefree charm.
And the crown of those days
Noisy overhead
Onufrievsky Park (2)