У нього такі очі, що сукенка сама летить додолу,
вкладаючись слухняним колом
біля твоїх ніг.
У нього такі губи, що твої тягнуться цілувати їх
навіть без твого дозволу.
І все у вас просто так.
У нього такі руки, що хочеться взяти і не випускати з долоні,
а пульс свинцево танцює у скроні,
натискаючи у мозкові кнопку "вимкнути".
У нього такий голос, мов марево, чаклунські віражі.
І, здається, ти вже біля межі.
Просто до цього треба звикнути.
У нього волосся, краще від тонших тканин на дотик,
і муркоче він точно як персидський котик.
Марно намагайся контролювати себе.
Він так шепоче ніжно-ніжно,
що ніжки самі несуть до ліжка,
не питаючи тебе.
У нього такий запах, що в голову б"є краще дурману,
він так довго веде в солодку оману
найчеснішим шляхом.
Він просто найкращий. Він не спростовується у тобі.
Ти пишеш йому "Forever live in me",
а він читає тебе рядок за рядком.
У него такие глаза, что платьице сама летит вниз,
укладываясь послушным кругом
у твоих ног.
У него такие губы, твои тянутся целовать их
даже без твоего разрешения.
И все у вас просто так.
У него такие руки, хочется взять и не выпускать из ладони,
а пульс свинцово танцует у виска,
нажимая в мозговые кнопку "выключить".
У него такой голос, как марево, колдовские виражи.
И, кажется, ты уже у черты.
Просто к этому надо привыкнуть.
У него волосы, лучше тонких тканей на ощупь,
и мурлычет он точно как персидский котик.
Не стоит пытайся контролировать себя.
Он так шепчет нежно-нежно,
что ножки сами несут к постели,
не спрашивая тебя.
У него такой запах, что в голову бы "является лучше дурмана,
он так долго ведет в сладкую заблуждение
честным путем.
Он просто лучший. Он не опровергается в тебе.
Ты пишешь ему "Forever live in me",
а он читает тебя строка за строкой.