Мрії чекають на думи,
думи осідають у мрії
однієї жаданої дії.
Сьогодні дивлюся, що завтра.
Завтра згадую про вчора.
Одна бездієва потвора.
Одну мить чекаю.Чи буде???
Як повернути усе???
І небо, і землю й ті хмари,
що так нагадували нас удвох...
Чомусь так бракує
тих світлих днів і ночей,
коли біля мене є
пара тих ніжних очей,
які заставляють надіятись на те,
що сьогодні не закінчиться ніколи...
Я прошу, Джа, дай мені
ще трохи віри, надії, любові,
щоб не загинути а пітьмі,
а гледіти в ті очі кольорові,
які заставляють надіятись на те,
що сьогодні не закінчиться ніколи...
Так і бути...Юль, дай ще раз подивлюсь і до завтра збережу...
Мечты ждут Думы,
Дума поселиться во сне
одного наклеиваемого действия.
Я смотрю сегодня завтра.
Я упоминаю вчера завтра.
Один несогласийный уродливый.
Один момент ожидания. Будет ли это ???
Как вернуть все ???
И небо, а земля и те облака,
Что так напоминало нам вместе ...
По какой-то причине не хватает
эти легкие дни и ночи,
Когда возле меня
пара этих нежных глаз,
что они заставляют это прийти к
Это никогда не закончится сегодня ...
Я спрашиваю, Яга, дай мне
Еще одна маленькая вера, надежда, любовь,
Для того, чтобы не умереть и жалко,
и остекление в тех глазах окрашены,
что они заставляют это прийти к
Это никогда не закончится сегодня ...
Так что, чтобы быть ... Июл, дайте снова, чтобы посмотреть и спасать завтра ...