Lyrics Льоша Естет та МС Майк - Небо
Views
41
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Льоша Естет та МС Майк - Небо, and also a translation of a song with a video or clip.
Знаєш, вже рік пройшов. Альбом ще не готовий.
І ось ми знову разом перед мікрофон.
Ранок, тому і трохи сонні
Альбом невідомий від невідомих
Швидко змінилось. Тпере нові знайомі
А старі знайомі тепер не знайомі.
А колись клялись, лед не на крові.
А у розвідку ідти тепер не готові.
Я мовчав не тому, що рвані рани.
Просто закривши очі втрапляєш в нірвану.
Так і є. Так воно і є.
А чутливі листи пишуться за день.
Ми усі застрягли. Хтось в собі.
Хтось в минулому. Хтось в іншій людині.
Важко змінити щось у цьому світі.
І тільки небо знає, що далі робити.
Давай назвем трек "Небо". Давай назвем трек "Небо".
Ніби як колись. Згадай ті перші треки.
Як-небудь. Або назвем як-небудь.
Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус.
Трек "Небо". Давай назвем трек "Небо".
Ніби як колись. Згадай ті перші треки.
Як-небудь. Або назвем як-небудь.
Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус.
Назвем як-небудь або назвем як-небудь.
Мене ти не забудь, благаю, білий лебідь.
Ми знову разом. Як і колись.
А пам'ятаєш друже як ми клялись.
На аркуші паперу, простому клаптику бумаги.
Писали вічні вірші.
Так ми не гріші.
Вічні вірші в душі
Залишені в ментальній словесній простоті.
Ще рік по тому не розумів всю силу цього слова.
Старі знайомі вже не знайомі,
Коли вдивляєшся в життя на числовому фоні.
Ці перепони ми перплюнем аж на раз.
Сьогодні знову разом Льоша, Міша і Тарас.
Чого вартують усі ці строки,
Якщо катують усі ці роки.
Щоб не призвести себе до забуття.
Я скажу в голос: "Читаєм вічні вірші. Шукаєм сенс буття."
І ось ми знову разом перед мікрофон.
Ранок, тому і трохи сонні
Альбом невідомий від невідомих
Швидко змінилось. Тпере нові знайомі
А старі знайомі тепер не знайомі.
А колись клялись, лед не на крові.
А у розвідку ідти тепер не готові.
Я мовчав не тому, що рвані рани.
Просто закривши очі втрапляєш в нірвану.
Так і є. Так воно і є.
А чутливі листи пишуться за день.
Ми усі застрягли. Хтось в собі.
Хтось в минулому. Хтось в іншій людині.
Важко змінити щось у цьому світі.
І тільки небо знає, що далі робити.
Давай назвем трек "Небо". Давай назвем трек "Небо".
Ніби як колись. Згадай ті перші треки.
Як-небудь. Або назвем як-небудь.
Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус.
Трек "Небо". Давай назвем трек "Небо".
Ніби як колись. Згадай ті перші треки.
Як-небудь. Або назвем як-небудь.
Яка різниця, чи розв'яже хтось словесний ребус.
Назвем як-небудь або назвем як-небудь.
Мене ти не забудь, благаю, білий лебідь.
Ми знову разом. Як і колись.
А пам'ятаєш друже як ми клялись.
На аркуші паперу, простому клаптику бумаги.
Писали вічні вірші.
Так ми не гріші.
Вічні вірші в душі
Залишені в ментальній словесній простоті.
Ще рік по тому не розумів всю силу цього слова.
Старі знайомі вже не знайомі,
Коли вдивляєшся в життя на числовому фоні.
Ці перепони ми перплюнем аж на раз.
Сьогодні знову разом Льоша, Міша і Тарас.
Чого вартують усі ці строки,
Якщо катують усі ці роки.
Щоб не призвести себе до забуття.
Я скажу в голос: "Читаєм вічні вірші. Шукаєм сенс буття."
Знаешь, уже год прошел. Альбом еще не готов.
И вот мы снова вместе перед микрофон.
Утро, поэтому и немного сонные
Альбом неизвестен от неизвестных
Быстро изменилось. Тпер новые знакомые
А старые знакомые теперь не знакомы.
А когда клялись, лед не в крови.
А в разведку идты теперь не готовы.
Я молчал не потому, что рваные раны.
Просто закрыв глаза попадают в нирвану.
Так и есть. Так оно и есть.
А чувствительные письма пишутся в день.
Мы все застряли. Кто-то в себе.
Кто-то в прошлом. Кто-то в другом человеке.
Трудно изменить что-то в этом мире.
И только небо знает, что дальше делать.
Давай назовем трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Назовем как-нибудь или назовем как-нибудь.
Меня ты не забудь, умоляю, белый лебедь.
Мы снова вместе. Как и прежде.
А помнишь друг как мы клялись.
На листе бумаги, простом клочке бумаги.
Писали вечные стихи.
Так мы не грешите.
Вечные стихи в душе
Оставленные в ментальной словесной простоте.
Еще год спустя не понимал всю силу этого слова.
Старые знакомые уже знакомы,
Когда всматриваешься в жизни на числовом фоне.
Эти преграды мы перплюнем аж на раз.
Сегодня снова вместе Леша, Миша и Тарас.
Чего стоят все эти сроки,
Если пытают все эти годы.
Чтобы не привести себя в забвение.
Я скажу вслух: "Читаем вечные стихи. Ищем смысл бытия."
И вот мы снова вместе перед микрофон.
Утро, поэтому и немного сонные
Альбом неизвестен от неизвестных
Быстро изменилось. Тпер новые знакомые
А старые знакомые теперь не знакомы.
А когда клялись, лед не в крови.
А в разведку идты теперь не готовы.
Я молчал не потому, что рваные раны.
Просто закрыв глаза попадают в нирвану.
Так и есть. Так оно и есть.
А чувствительные письма пишутся в день.
Мы все застряли. Кто-то в себе.
Кто-то в прошлом. Кто-то в другом человеке.
Трудно изменить что-то в этом мире.
И только небо знает, что дальше делать.
Давай назовем трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Трек «Небо». Давай назовем трек «Небо».
Вроде как прежде. Вспомни те первые треки.
Как-нибудь. Или назовем как-нибудь.
Какая разница, решит кто-то словесный ребус.
Назовем как-нибудь или назовем как-нибудь.
Меня ты не забудь, умоляю, белый лебедь.
Мы снова вместе. Как и прежде.
А помнишь друг как мы клялись.
На листе бумаги, простом клочке бумаги.
Писали вечные стихи.
Так мы не грешите.
Вечные стихи в душе
Оставленные в ментальной словесной простоте.
Еще год спустя не понимал всю силу этого слова.
Старые знакомые уже знакомы,
Когда всматриваешься в жизни на числовом фоне.
Эти преграды мы перплюнем аж на раз.
Сегодня снова вместе Леша, Миша и Тарас.
Чего стоят все эти сроки,
Если пытают все эти годы.
Чтобы не привести себя в забвение.
Я скажу вслух: "Читаем вечные стихи. Ищем смысл бытия."