Лорелея - Чай
Чути звідусіль аромати зілль,
нібито розлили чай.
Поспішай до хвиль, хоч і сотні миль
сонце у вікні вітай.
Тільки я літаю у снах,
купаюсь в очах
кольору всіх трав,
хтось їх з променів зіткав.
А я і не знав,
дарма чи ні я вдень-вночі тебе шукав.
Бачиш навкруги промені весни
і на підвіконні чай.
І нема образ між колишніх фраз,
відпускай і вибачай.
Лорелея - Чай
Слышать отовсюду ароматы солью,
якобы разлили чай.
Спеши к волнам , хоть и сотни миль
солнце в окне приветствует.
Только я летаю во сне ,
купаюсь в глазах
цвета всех трав ,
кто их из лучей соткал .
А я и не знал,
зря или нет я днем - ночью тебя искал.
Видишь вокруг лучи весны
и на подоконнике чай.
И нет обид между бывших фраз ,
отпускай и прощай .