За паспортом прописка - на узбіччі
Твого життя... Твоя прописка - в снах.
В одну і ту ж ріку не входять двічі,
Хіба що лезами на ковзанах.
Що є нікчемність? Ну, а що величчя?
Історія усе розставить по місцях,
Коли спливуть роки, можливо, і сторіччя,
Коли, хто з праху взятий, вернеться у прах.
Колись прийде духовне повноліття,
Слова так і лишаться на вустах.
Ти у долоні візьмеш яблуні суцвіття,
Й триматимеш їх у моїх руках.
Сплели три мойри наші долі з протиріччя,
Тож, певно, в одинакових строфах
Тобі згадається моє усміхнене обличчя,
Мені - твій ледь помітний сум в очах.
По паспорту прописка - на обочине
Твоей жизни ... Твоя прописка - в снах.
В одну и ту же реку не входящих дважды,
Разве что лезвиями на коньках.
Что есть ничтожество? Ну, а что величие?
История все расставит по местам,
Когда пройдут годы, возможно, и столетия,
Когда, из праха взят, вернется в прах.
Когда придет духовное совершеннолетия,
Слова так и останутся на устах.
Ты в ладони возьмешь яблони соцветия,
И будешь держать их в моих руках.
Сплели три мойры наши судьбы с противоречия,
Поэтому, вероятно, в одинаковых строфах
Тебе вспомнится мое улыбающееся лицо,
Мне - твой едва заметный печаль в глазах.