Сіріли у сумерку півночі шатра,
Застиг, мов у чорному безрусі, ліс,
Лиш ясним промінням іскрилася ватра
І сипала зорям привіт.
Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,
Заслухані в золото слів, що лились,
Про славу минулу, про мрії гарячі,
Про волю, що прийде колись.
Заслухались кедри ґорґанської ночі,
І гомін ішов по долинах, верхах,
Горіли завзяттям юнацькії очі,
І сила родилась в серцях.
Погасло багаття, горіли ще мрії,
Кінчила свій лет заворожена ніч,
Далеко на сході багріли обрії,
Воскреслій зірниці устріч.
І сила родилась в серцях.
Greeted at midnight sunset tent
Fastened, like in black bezruy, forest,
Only a clear sparkle sparkled a vatra
And the zeal grew hello.
Above the figure are young, boyish,
Hearings of gold spoken words
About the glory of the past, hot dreams
About the will that will come once.
Hear the cedars of the Gorgan night,
And the rumble went through the valleys, the summits,
Burned with the zeal of youthful eyes
And power was born in the hearts.
The fire burned off, still dreams were burning,
At the end of his year, a fascinated night,
Far in the east of the grubby horizon,
Resurrectional dawn.
And power was born in the hearts.