З-поза гори місяць зишов
текст
ноти
З-поза гори місяць зишов, (2)
А з-за воріт шугай вишов, (2)
По саді ся проходжає, (2)
Та й сам собі так думає,
Же далеко милу має.
Ни мі до нєй лист писати, (2)
Ни мі до нєй поїхати. (2)
Буду до нєй лист писати,– (2)
Так мя будут люде знати. (2)
Не так люде, як сусіди, (2)
Будут мати дост бесіди. (2)
Ти, місяцю, світ мі ясно, (2)
Ти, коничку, иди красно. (2)
А як пришли перед врата, (2)
Вишла мила красна, злата. (2)
Коня взяла за уздоньку, (2)
А милого за рученьку. (2)
Коня гвела до стайниці, (2)
А милого до світлиці. (2)
Коню дала вівса, сіна, (2)
Миленькому меду, вина. (2)
Сама сіла застарана, (2)
Свої очка заплакала. (2)
Чого-с така застарана, (2)
Чорни очка заплакала? (2)
А ци ти жаль вівса, сіна, (2)
Ци милому меду, вина? (2)
Ни мі не жаль вівса, сіна, (2)
Ни мі не жаль меду, вина, (2)
Але мі жаль того світа, (2)
Же-с мі змарнів мої літа. (2)
From the mountains the moon was gone
text
music
From the mountains the moon was gone, (2)
And because of the gate the sludge went out, (2)
Walking through the garden, (2)
He thinks so himself,
He has a long way to go.
Can't write a letter to her, (2)
We did not go to her. (2)
I will write a letter to her, - (2)
That's how people will know me. (2)
Not as human as neighbors, (2)
Will have plenty of conversation. (2)
You, the moon, my world is clear, (2)
You, go, go red. (2)
And when they came before the door, (2)
Lovely red, evil came out. (2)
The horse took the reins, (2)
And sweet for a pen. (2)
Horse horse to the stable, (2)
And sweet to the room. (2)
The horse gave oats, hay, (2)
Sweet honey, wine. (2)
The power itself is outdated, (2)
She wept. (2)
Why so old, (2)
Black glasses crying? (2)
Are you sorry for oats, hay, (2)
Qi sweet honey, wine? (2)
We do not regret oats, hay, (2)
We do not regret honey, wine, (2)
But what a pity for the world, (2)
Well, I spent my summers. (2)