Залежна
Ти досі не розумієш, чому дні настільки сірі...
І знову шукаєш спосіб забутись душею й тілом.
Благаєш тобі повернути твої "ліки",
Збагни нарешті ти свій статус, ти така навіки...
Ти казала всім сама, що залежна не була,
Ти, просто, трошки звикла, це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Та ти побачиш у житті ще світло,
Ти не навіки в темряву ввійшла...
Чекай, не затягай мотузку, може ще є хвилина,
Злови зв’язок, ти, майже, вже не людина.
На стінах чекають тіні...йому залиши листа:
"Вибач, та я втомилась, я, просто, не жила"
І казала всім сама, що залежна не була,
"Я, просто, трошки звикла", - це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Та ти побачиш у житті ще світло,
Ти не навіки в темряву ввійшла...
Dependent
You still do not understand why the days are so gray ...
And again looking for a way to forget your soul and body.
You are begging you to return your "remedies"
Take away your status at last, you are so forever ...
You told everyone that he was not dependent
You're just a little used to it, it's your words ...
You tried it for nothing
But you will see the light in life,
You have not entered the dark forever ...
Wait, do not tighten the rope, there may still be a minute,
Evil communication, you are almost no longer a man.
The shadows are waiting on the walls ... he leaves a letter:
"Sorry, I'm tired, I simply did not live"
And she told all herself that she was not dependent
"I'm just a little used to it" - these are your words ...
You tried it for nothing
But you will see the light in life,
You have not entered the dark forever ...