І ви покинули...
І ви пішли...
І клади, що вам діди сховали,
На скибку хліба проміняли...
Цигани ви...
Цигани ви...
А там в землі,
Який там скарб лежав
І скільки струн в собі ховав.
Які б то звуки розітнулись,
Коли б ви дивних струн торкнулись...
Не варті ви...
Не варті ви...
І з часом чує ліс в тиші нічній,
Як десь на кобзі золотій
Струна застогне і порветься
І стогін з каменю проллється:
О де ж ви є?!
О де ж ви є?!
And you left ...
And you went ...
And put your grandparents hidden,
On a slice of bread they changed ...
Gipsy you ...
Gipsy you ...
And there in the ground
What a treasure there was
And how many strings has hid in itself.
What sounds are broken up
Whenever you have strange strings touched ...
Are not you worth ...
Are not you worth ...
And over time he hears the forest in silence at night
How about a golden kobza
The string is interrupted and broken
And the groan will be cast from the stone:
Where are you ?!
Where are you ?!