Краєм кров'яніє озерце, спочиває нехай...
Крає обескровлене серце понівечений рай...
Боже! Де та сила, що зможе,
Як велика ріка, понести нас за собою?
Боже! Мої жили без крові, лише темна вода.
Де ж та сила, Боже?
З півночі ішли гості - названі родичі -
Родичі мають очі, очі наволочі!
Тая славна рідня вшановує свої дні,
Запаливши вогні, переможні вогні
На крові! Крові! Крові!
Прокотилося сонце шляхом,
На узбіччі того шляху кволе людство
Спочиває, спочиває!
Ясний день в очах їх дотліває,
Догорає все, що було днем,
Сонне тіло пилом накриває,
Залишає лиш спалах один, щем.
Сяє більмо очей, понівечений край,
Закатований рай, закатований рай!
Доле, скільки ти крові розлила по землі?
Дай же, доле, мені! Дай же, доле, мені
Крові! Крові! Крові! Крові! Крові! Крові! (2)
Дай нам чистої, доле, крові! (4)
Крові! Крові! Крові! Крові!
The edge of the lake is bleeding, let it rest ...
The blood-stained heart is crumbling paradise ...
God! Where is the power that can
How big is the river to carry with us?
God! Mine lived without blood, only dark water.
Where is the power, God?
From the north were guests - named relatives -
Relatives have eyes, eyes are out of sight!
That glorious native honors her days,
Lights on, victorious lights
On the blood! Blood! Blood!
The sun swept through,
On the sidelines of that path, dear humanity
Rests, rests!
The clear day in their eyes touches them,
Completes everything that was in the day,
The sleepy body covers the dust,
There is only one flash left, yet.
The glow of the eye, the mutilated edge,
A tortured paradise, a tortured paradise!
Hell, how much blood did you spill on the ground?
Give it to me! Give me the hell
Blood! Blood! Blood! Blood! Blood! Blood! (2)
Give us the pure, the hell, blood! (4)
Blood! Blood! Blood! Blood!