Знаєш,
Віриш.
І дощ мине коли захочеш сильно.
В губи,
Мітиш.
І хай говорять інші що ми божевільні.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Любиш,
Знаю.
І загубивши все
З початку починаю
Хай говорять
У Бога собі щастя не здобувши не намолять
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем,
Чи знали без зими що значить літо?
Це так просто як краплі дощу на шибі,
За твою любов говорити "Спасибі".
За випадок, сміливість перших речень,
За свободу й ціну особистих зречень.
За натхнення, за музику чисту в грудях,
За твої поцілунки, що мене зранку будять.
І за те що так любиш і штовхаєш в спину,
Я без тебе всього лиш пуста половина.
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу.
І де наш рай коли дійдем, х2
Чи знали без зими що значить літо?
Коли сцена замовкає і зали ці пустіють,
Я точно знаю чиї руки лід мій розігріють...
Знаешь,
Ты веришь.
И дождь пройдет, когда они хотят много.
Во рту,
Mitysh.
Пусть другие говорят, что мы сумасшедшие.
Побег под плащом
Я скрыть нас от мира.
А где наш рай, когда речь идет,
Не значит, что зима лето?
любовь,
Я знаю.
Я потерял все
С начала
Пусть говорят
Бог не заработав счастье не namolyat
Побег под плащом
Я скрыть нас от мира.
А где наш рай, когда речь идет,
Не значит, что зима лето?
Это так просто, как капли дождя на shybi,
Для вашей любви, чтобы сказать «Спасибо».
По этому случаю, мужество первого предложения,
За свободу и личные отказов в выдаче цены.
Для вдохновения для музыки чистой груди
Для ваших поцелуев, которые я просыпаюсь утром.
И так за любовь и толчок в спину,
Я без тебя всего лишь наполовину пуст.
Побег под плащом
Я скрыть нас от мира.
А где наш рай, когда речь идет, x2
Не значит, что зима лето?
Когда сцена молчит и пространство их пустите,
Я знаю, чьи руки моего льда razogreyut ...