Насправді, так стомилась від нерідного міста
Який там максимум? давай жми на 300!
Я просто хочу до дому, до тих речей,
Тих ночей, своїх людей, твоїх плечей.
Мені насправді вже набридли посмішкі фальшиві
Тут просто купа людей, і всі не важливі.
А що буде далі, ховайтесь за вуалі
Вже в 18 топите біди у бокалі.
Вже в 18 нам відомо, що таке біль
Вже в 18, ми втрачаємо ціль
Вже в 18, ми давно не підлітки
Забули про блискітки, стераємо відбитки слів.
Аби ніхто нас не жалів, аби ворог не знав
Людиной бути легко, колись собі збрехав
Ми маємо купу гріхів, і ще стільки ж проблем
Ні я не пью, до дому їду й за рулем.
Кожен з нас настількі, тільки в собі
Єгоїзм на максимум, душимся у власній злобі
Чесно, мені бридко тут, кожен забрехався
Що, якщо ніхто тобі, ще щиро не всміхався...
Не знаю, чи є сенс далі щось казати
Коли вже всі мрії, сховалися за грати
Кожен повісив ярлик, не хоче знімати
Бірку собі сам клеїть, тількі ціну дописати.
Головні цілі вдарить в серце сильніше
Людяності немає, помста важливіше
Око за око, зуз за зуб, музику тихіше
Я просто хочу щоб відчули, дихаю вільніше.
Ніж кожен, хто вже встав натянути вуалі
Просто хочу шептати,та щоб всі знали
Ніхто нікому не винен, в цьому й сенс моралі
Досить за гарні вчинки вимагати медалі..
In fact, so tired of a non-existent city
What is the maximum? Come on for 300!
I just want to go home, to those things,
Those nights, your people, your shoulders.
I'm actually tired of smiling fake ones
It's just a lot of people, and not all are important.
And what's next, hide behind the veil
Already in the 18th, the troubles are drowned in a glass.
Already in 18, we know what pain is
Already at 18, we lose the target
Already at 18, we are not teenagers for a long time
We have forgotten the sparkles, we keep the fingerprints of the words.
Let no one regret ours so that the enemy did not know
It's easy for a person to be lied to himself
We have a lot of sins, and there are so many problems
No, I do not drink, go to the house and drive.
Each of us is so numerous, only in ourselves
Jehozism is at its peak, wept in our own malice
Honestly, I'm mistaken here, everyone is lucky
What, if nobody thinks you, did not smile even frankly ...
I do not know if it makes sense to say something later
When all the dreams were hidden behind the lattice
Everyone has hung a label, does not want to remove it
Mark yourself a sticker, just add a price.
The main goals will hit the heart more strongly
No humanity, revenge is more important
Eye for eye, zoz for a tooth, music is quieter
I just want to feel, breathe more freely.
Anyone who has already got up to strain veil
I just want to whisper, so that everyone knows
Nobody is to blame for anyone, in this sense the meaning of morality
It is enough for the good deeds to demand a medal ..