Все упованіє моє
На Тебе, мій Пресвітлий Раю,
На милосердіє Твоє,
Все упованіє моє
На Тебе, Мати, возлагаю.
Святая Сило всіх святих,
Пренепорочная, Благая!
Молюся, плачу і ридаю:
Воззри, Пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика Сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Достойно пєтая! благаю!
Царице неба і землі!
Вонми їх стону і пошли
Благий конець, о Всеблагая!
А я, незлобний, воспою,
Як процвітуть убогі села,
Псалмом і тихим і веселим
Святую доленьку Твою.
А нині плач, і скорб, і сльози
Душі убогої – убогий
Останню лепту подаю.
(Т. Шевченко, «Марія (поема)», 1859)
All upovanіє myє
On You, my Presby's Paradise,
On your mercy,
All upovanіє myє
On you, Mati, I lay.
Holy Silo of all saints,
Immaculate, Good!
I pray, cry and read:
Look, Most pure, on your ih,
Otikh okradenih, slіpih
Nevolnikiv. Give me power
Your martyr Sina,
Schob cross-kaydani reported
Up to the very edge.
Worthy of the last! blessed
The queen of heaven and earth!
Get out moan i go
Good end, O All-Good!
And I, kindly, will sing,
Yak prosvіtut poor villages,
Psalm and quiet and amusing
Holy Holy Thyself.
A ninja crying, and sorrow, and slashes
Poor souls - poor
Stay mite filed.
(T. Shevchenko, “Mariya (Poem)”, 1859)