Зажурились чорноморці,
Що ніде прожити.
Оселився вражий москаль,
Виганяє з хати.
Ой, годі вам, чорноморці,
Худобу плодити.
Запрягайте воли в вози,
Їдь на Кубань жити.
Їдуть, їдуть чорноморці,
Та й занози гнуться.
Ой, як глянуть в край родимий,
З очей сльози ллються.
Бодай тобі, Кухаренко,
Так гірко служити,
Як нам бідним чорноморцям
За Кубанню жити.
The Black Sea people grumbled,
What nowhere to live.
The enemy Muscovite settled,
Kicks him out of the house.
Oh, never mind you, Black Sea,
Breed cattle.
Harness the oxen in the cart,
Go to the Kuban to live.
Go, go Black Sea,
And splinters bend.
Oh, how they look at the native land,
Tears flow from his eyes.
May you, Kukharenko,
So bitter to serve,
Like us poor Black Sea people
To live in the Kuban.