Як ішов я вчора ввечір світив місяць височко,
Мила в вікно позирала чи мо’ дийшов далечко.
Одійшов я пару кроків, вона за мною кричала:
– Ой вернися, цвітку милий, чим я тя прогнівала.
Та й за нашим, віриш, тором є зелені, як ловець,
Ходив до нас на зальоти ни паробок, ни вдовець.
Мамцю моя премилена, я за нього не піду,
А ни йому ручки не дам, хоч ся никда не видам.
Як ішов я вчора ввечір світив місяць височко,
Мила в вікно позирала чи мо’ дийшов далечко.
As I went I last night shone a moon tall,
Soap in the window posed, or whether I was dying far.
I got a couple of steps, she screamed for me:
"Oh, come back, cute, why am I angry."
Yes, and according to our belief, the thorium is green, like a catcher,
We walked to us on the airship neither steamboat nor widow.
My mother is exalted, I will not go for him
And we will not give him a handle, although I will not see a nickname.
As I went I last night shone a moon tall,
Soap in the window posed, or whether I was dying far.