Помишляйте, человєци, всякій час о смерті
Скількі б не жив на цім світі треба буде вмерти.
О багатстві і роскошах всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу ти того не знаєш.
Коли прийде смерть по душу нельзя откупиться:
Махне косой - ступай за мной, вольно суєтиться.
Все багатство, всі роскоші складаєшь у суми:
Кому вони дістануться нема в тебе й думи.
Все багатство, всі роскоші й суєту оставиш,
Тільки гріхи й діла свої Судії представиш.
Як задзвонять й усі дзвони по смертній годині
Скажуть люди вічна пам'ять по моїй кончині.
Всі сродники, приятелі тіло провожають
Ангели-хранителі душу зустрічають.
Всі сродники, приятелі до дому вертались,
А ангели-хранителі за душу сражались.
Ішла душа по митарству за гріхи страдати
Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати
Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри
А поможе милостиня, що я подавала...
Лежить душа обнажена, а тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.
Помышляйте, человецы, всякой время в смерти
Сколько бы не жил в этом мире надо будет умереть.
В богатстве и роскоши гда помышляя,
Когда придет смерть по душе ты этого не знаешь.
Когда придет смерть по душу нельзя откупиться:
Махнет косой - ступай за мной, вольно суетиться.
Все богатство, все роскоши складаешь в сумме:
Кому они достанутся нет у тебя и думы.
Все богатство, все роскоши и суету оставишь,
Только грехи и дела свои Судии представишь.
Как зазвонят и все колокола по смертной часов
Скажут люди вечная память по моей кончине.
Все сродники, приятели тело провожают
Ангелы хранители душу встречают.
Все сродники, приятели домой возвращались,
А ангелы-хранители за душу сражались.
Шла душа по мытарства за грехи страдать
Не помогут грехам моим ни отец, ни мать
Не помогут грехам моим ни братья, ни сестры
А поможет милостыня, я подавала ...
Лежит душа обнажена, а тело потлило,
Ведут душу на Суд Божий за всякое дело.