Біжи. Втікай, дівчинко. Тільки пам’ятай від пам’яті тобі не втекти.
Лише одне сплетіння рук. Вигин тіла. Кігті у спину - у багнюку лицем. І ти розбита вщент.
Падаєш на коліна? Падай. Але ти обов’язково повинна піднятися з них.
Ти кидаєшся у крайнощі і думаєш що одна.. але вона завжди стояла позаду тебе. Дивилася на всі твої вдачі і невдачі. Відкрий для неї себе. Тримай віру і надію у своїх тремтячих долонях.
Знову невдача.
Її голос у твоїй голові «кого ти робиш із себе?»
Кричиш – кричи. Тебе все рівно ніхто не чує. Ти назавжди залишишся у пустелі самотності, яку створила сама.
Беги. Беги, девочка. Только помни от памяти тебе не убежать.
Лишь одно сплетение рук. Изгиб тела. Когти в спину - в грязь лицом. И ты разбита вдребезги.
Падаешь на колени? Падай. Но ты обязательно должна подняться из них.
Ты бросаешься в крайности и думаешь что одна .. но она всегда стояла позади тебя. Смотрела на все твои характера и неудачи. Открой для нее себя. Держи веру и надежду в своих дрожащих ладонях.
Опять неудача.
Ее голос в твоей голове "кого ты делаешь из себя?»
Кричишь - кричи. Тебя все равно никто не слышит. Ты навсегда останешься в пустыне одиночества, которую создала сама.