Текст песни Сергій Жадан - Ловити її, мов рибу, не відходити від води
Просмотров
142
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Сергій Жадан - Ловити її, мов рибу, не відходити від води, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
+ + +
Ловити її, мов рибу, не відходити від води,
дивитись як море викочує піску вогку руду.
Все почалося з того, що я прийшов за нею сюди.
Все закінчиться тим, що без неї я не піду.
Розгортається небо й світиться глибина.
Птахи малюють вгорі кола свої.
Я знаю цей світ напам’ять, до самого дна.
Єдине, чого я не знаю – як піймати її.
Скільки часу на це пішло, скільки зусиль.
Птахи перегукуються між собою в своєму гурті.
Я б радо кинув усе й пішов звідсіль,
просто я нічого більше не вмію в цьому житті.
Я б радо подався з побережжя свого,
радо б забув гострі його краї,
але ті, кому я вірю, вчили мене лише цього –
ловити її, мов рибу, ловити її.
Я ніколи не мав жодних інших занять,
вибравши одного разу з усіх умінь,
уміння лагодити гачки, що на вітрі дзвенять,
щоб полювати на голос, полювати на тінь,
спостерігати, як ліпиться сонце з літніх годин,
як зима починає свій дивний танок,
спостерігати за місяцем, оскільки він один
впливає на рух океанів і голоси жінок,
впливає на їхні радощі і жалі.
Виснажена рінь. Вогка руда.
Хтось провів берегові лінії по землі,
щоби світ видавався складним, як морська вода,
щоби тебе виривало зі сну, щоби давались знання,
щоби припливи були запеклими, як бої,
щоби ти весь свій час, щоночі, щодня
ловив її,
Ловити її, мов рибу, не відходити від води,
дивитись як море викочує піску вогку руду.
Все почалося з того, що я прийшов за нею сюди.
Все закінчиться тим, що без неї я не піду.
Розгортається небо й світиться глибина.
Птахи малюють вгорі кола свої.
Я знаю цей світ напам’ять, до самого дна.
Єдине, чого я не знаю – як піймати її.
Скільки часу на це пішло, скільки зусиль.
Птахи перегукуються між собою в своєму гурті.
Я б радо кинув усе й пішов звідсіль,
просто я нічого більше не вмію в цьому житті.
Я б радо подався з побережжя свого,
радо б забув гострі його краї,
але ті, кому я вірю, вчили мене лише цього –
ловити її, мов рибу, ловити її.
Я ніколи не мав жодних інших занять,
вибравши одного разу з усіх умінь,
уміння лагодити гачки, що на вітрі дзвенять,
щоб полювати на голос, полювати на тінь,
спостерігати, як ліпиться сонце з літніх годин,
як зима починає свій дивний танок,
спостерігати за місяцем, оскільки він один
впливає на рух океанів і голоси жінок,
впливає на їхні радощі і жалі.
Виснажена рінь. Вогка руда.
Хтось провів берегові лінії по землі,
щоби світ видавався складним, як морська вода,
щоби тебе виривало зі сну, щоби давались знання,
щоби припливи були запеклими, як бої,
щоби ти весь свій час, щоночі, щодня
ловив її,
+ + +
Catch her, like a fish, not to leave the water
To see how the sea pours the sand of the damp ore.
It all began with the fact that I came for her here.
It will end with the fact that without it I will not go.
The sky and the glowing depth unfold.
Birds draw at the top of their circle.
I know this world by heart, to the bottom.
The only thing I do not know is how to catch her.
How much time it took, how much effort.
Birds echo each other in their bands.
I would have liked to throw everything away and went away from
I just can not know anything in this life anymore.
I would gladly walk from my own coast,
Would gladly forgot his sharp edges,
But those I believe only taught me this -
Catch her, like a fish, catch her.
I never had any other occupations
Choosing once from all abilities
The ability to repair the hooks that are ringing in the wind
To hunt for a voice, hunt for a shadow,
Watch how the sun is lit from the summer hours,
How winter begins its funny dance
Watch the moon since he is alone
Affects the movement of oceans and voices of women,
Affects their joys and pity.
Depleted warp. Vortex ore
Someone had coastlines along the ground
To make the world seem complicated, like sea water,
To tear you out of sleep, so that knowledge may be given,
So that the tides are fierce like battles,
So that you have all your time, every night, every day
Catching her
Catch her, like a fish, not to leave the water
To see how the sea pours the sand of the damp ore.
It all began with the fact that I came for her here.
It will end with the fact that without it I will not go.
The sky and the glowing depth unfold.
Birds draw at the top of their circle.
I know this world by heart, to the bottom.
The only thing I do not know is how to catch her.
How much time it took, how much effort.
Birds echo each other in their bands.
I would have liked to throw everything away and went away from
I just can not know anything in this life anymore.
I would gladly walk from my own coast,
Would gladly forgot his sharp edges,
But those I believe only taught me this -
Catch her, like a fish, catch her.
I never had any other occupations
Choosing once from all abilities
The ability to repair the hooks that are ringing in the wind
To hunt for a voice, hunt for a shadow,
Watch how the sun is lit from the summer hours,
How winter begins its funny dance
Watch the moon since he is alone
Affects the movement of oceans and voices of women,
Affects their joys and pity.
Depleted warp. Vortex ore
Someone had coastlines along the ground
To make the world seem complicated, like sea water,
To tear you out of sleep, so that knowledge may be given,
So that the tides are fierce like battles,
So that you have all your time, every night, every day
Catching her